Друк з дерев'яних набірних кліше, винайдений десь у середині XI століття у Китаї, де його використовували для оздоблення порцеляни, а згодом — для виготовлення паперових грошей, в Європі поширення не набув, як і його більш удосконалений корейський варіант, у якому набірні елементи — «рухомі літери», виливались з бронзи, яким у 1377 році було надруковано буддистський трактат «Чикчи», найдавнішу з на сьогодні відомих у світі книг, виготовлених типографським способом. У Європі цю технологію намагались втілити майстри в Голландії та Італії, але раніше за іншиих, близько 1440 року, успіху досягнув ювелір і гравер Йоганн Гутенберг, який у Страсбурзі займався виготовленням дзеркал.
Бізнесменом Йоганн Гутенберг виявився не дуже успішним і у 1448 році повернувся до рідного Майнца, де на позичені у зятя гроші працював над удосконаленням технології друку. Через два роки він зацікавив нею місцевого заможного бюргера Йоганна Фукса, який погодився дати позику і стати його компаньйоном у створенняі типографії. Разом зі взятим у помічники колишнім переписувачем рукописів Петером Шьоффером Гутенберг налагодив лиття у спеціальних формах шрифтів з олов'яно-свинцево-сурм'яного сплаву, спеціальні чорнила (лак) на масляній основі, які краще за водні зчіплялись з металом, і створив друкарський верстат з гвинтовим пресом для тиражування відбитків на папері чи велені з набраного з «рухомих літер» у прямокутній дерев'яній рамі кліше.
Книгодрук винайденим Йоганном Гутенбергом способом досить швидко поширився містами Центральної та Західної Європи: у 1466 році перша друкарня з'явилась у Кьольні, наступного — у Римі, ще через два — у Базелі і Венеції, у 1470 році — в Парижі, у 1472-у — у Буді, Сеговії і Севільї, у 1473-у — в Алсті, Утрехті і Кракові, у 1475-у — у Пільзені, наступного року — у Венсмінстері. Через чверть століття після видання «42-рядкової Біблії», лише у Нідерландах була 21 друкарня, в Німеччині та Італії — десь біля 40, а до кінця XV століття в Європі працювало біля тисячі друкарських верстатів, на яких було виготовлено зо 8 млн книг.
Після відкриття європейцями Америки і морського шляху до Індії перші типографії з'явились за океанами: у 1494 році в Сан-Томе, у 1539 році у Мехіко, у 1566 році в Гоа, у 1581 році в Лімі, у 1590-у — в Манілі і Нагасакі. Тим не менш, європейські країни і надалі тривалий час залишались основними постачальниками книг, які купцями, колоністами і, головним чином, місіонерами поширювались не лише християнським світом, але й мусульманським, де книгодрук арабською карався стратою, Близьким Сходом, для яких видавались, головним чином в Італії, книги арабською і на івриті. Загальний тираж виданих у Європі до кінця XVI століття книг склав понад 200 млн примірників, він майже потроївся у наступному і практично сягнув мільярда у XVIII столітті, коли технологія книгодруку все ще залишалась практично незмінною з часів Йоганна Гутенберга.
