Самокопіювальний папір

 У 1954 році в США компанія National Cash Register (NCR) розробила технологію, що дозволяла випускати бланки, що самокопіюються, тобто бланки, що складаються з декількох шарів на кожному з яких «автоматично» копіювався текст, який заповнювався на першому шарі. Винахід виявився вкрай затребуваним і на сьогоднішній день старий спосіб заповнення «під копірку» практично витіснений по всьому світу.

Механизм

Технічно, для реалізації копіювання інформації на декількох шарах, використовуються три різні види паперу, на які з однієї або двох сторін нанесений спеціальний шар мікрокапсул. Шари на лицьовій та оборотній частинах листа відрізняються (на малюнку вони показані бузковим та рожевим кольорами).

Під дією тиску ручки мікрокапсули руйнуються, компоненти, що виділилися, реагують між собою і темніють, створюючи копію тексту, нанесеного на перший шар. Очевидно, що в середину можна додавати кілька шарів, які будуть реагувати один з одним. Самокопіювальні бланки можуть заповнюватися не тільки від руки, але і в пристроях, що створюють механічне навантаження, наприклад, на друкарських машинках (якщо такі ще у когось

залишилися) або за допомогою матричних принтерів. Лазерні, струменеві принтери, як і копіювальні апарати для роботи з бланками, що самокопіюються, не годяться

Дещо загадкові, але є стандартом індустрії скорочення CB, CFB, CB розшифровуються так:

• CB – coated back (покриття на обороті) – верхній шар

• CFB – coated front and back (покриття на обличчі та обороті) – середній шар

• CF – coated front (покриття на обличчі) – нижній шар

Шари

У бланку, що самокопується, може бути від 2-х шарів і більше. Технічно можна виготовити бланк, наприклад, 10 шарів, поставивши 1 верхній лист, 8 середніх і 1 нижній. Однак, щоб інформація на нижніх шарах піддавалася розшифровці, виробники паперу, що самокопіюється, рекомендують використовувати в бланках не більше 5-ти шарів при ручному заповненні і не більше 6-ти при використанні матричного принтера.

Дуже цікавим є спосіб скріплення шарів в один комплект. Надруковані шари підбираються в потрібній послідовності і складаються в одну пачку. Сторону, призначену під склейку, ретельно вирівнюють та підчищають. Після цього на неї наноситься особливий клей. Після висихання клею достатньо пачку струсити і злегка розпушити, щоб вона розпалася на готові комплекти бланків. Такий дивовижний результат пояснюється тим, що склеювання відбувається лише між сторонами, покритими шаром мікрокапсул. Тобто шари в комплекті, зверненими мікрокапсулами один до одного - склеяться, а сусідні комплекти, звернені один до одного голими сторонами - немає.

Під час всіх етапів виготовлення самокопіювальних бланків необхідно дотримуватись певної обережності, щоб не пошкодити мікрокапсульне покриття і не допустити появи на нижніх шарах слідів та затемнень.

Різновиди паперів

На Українському поліграфічному ринку на сьогоднішній день представлено самокопіювальний папір двох марок — це Reacto від німецької компанії Koehler та Giriform від японсько-німецької Mitsubishi. Хоча ці папери й відрізняються технічно — їх не можна змішувати в одному комплекті, проте їх основні характеристики практично збігаються.

Колір

По-перше, колір. Кожен із шарів може бути білим, жовтим, рожевим, блакитним або зеленим. Зразкові відтінки наведені малюнку.

Білий жовтий рожевий синій зелений

Густина

Зазвичай самокопіювальний папір досить тонкий. Це необхідно, щоб збільшити кількість шарів, на які передається рисунок. Стандартна густина коливається від 55 до 60 г/кв.м. Однак, у деяких випадках зручніше використовувати щільніший папір. Це зручно, наприклад, коли у вас у бланку 2-3 шари. Для верхнього шару випускається папір щільністю 80 г/кв.м., а низу — 130-170 г/кв.м. - свого роду підкладка.

Варіанти використання

Найчастіше папір, що самокопіюється, використовується для виготовлення різних бланків, що використовуються в повсякденній роботі — накладних, актів, договорів, квитанцій і т.д. Проте існує величезна кількість та інших варіантів її застосування. Насамперед це стосується кольоровості, адже на папері, що самокопіюється, особливо на білому, можливо надрукувати все те ж саме, що і на інших видах паперів. Тому часто використовують складні кольори, що підбираються за каталогом Pantone, повнокольорові зображення, досить складний дизайн, наприклад, сітки. Друкувати можна як на лицьовій так і на зворотному боці паперу, що самокопіюється.

Папір, що самокопіюється, придатний для різноманітних оздоблювальних робіт. Часто виконують перфорацію на кількох шарах, особливо коли комплект вшивається у брошури або просто зшивається у книжки. У цих випадках зручно додавати спеціальну картонку, яка підкладається під час заповнення форми.

Подивіться на зразки деяких варіантів виконання бланків, що самокопіюються, виконаних у нашій друкарні.

Опції друку самокопірки

Цікаво відзначити, що крім звичайних варіантів використання бланків, що самокопіюються, існують і більш екзотичні для російського ринку варіанти. Наприклад, випускається самокопіювальний папір SC (self contained) копіювання на якому можливе зі звичайного паперу. Тобто. ви кладете аркуш звичайного паперу на SC-лист, щось пишіть та отримуєте копію.

Інший не дуже поширений варіант - створення на самокопіюваних бланках сліпих зон, в яких копіювання не відбувається. Це досягається шляхом деактивації мікрокапсульних шарів за допомогою спеціальної фарби.